екстрадиція

[ɛkstrɑdɪt͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Видача іноземній державі особи, яка вчинила злочин на її території або проти неї, для притягнення до кримінальної відповідальності або для відбування призначеного покарання, здійснювана на підставі міжнародного договору або принципу взаємності.

  2. (Юриспруденція) –

    Процедура передачі такої особи між державами як результат офіційного запиту про видачу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екстрадиція, р. екстрадиції, д. екстрадиції, з. екстрадицію, о. екстрадицією, м. екстрадиції, к. екстрадиціє

Більше записів