Древослів

Словник Української Мови

визір

[ʋɪzir] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Титул вищого сановника, першого міністра в деяких мусульманських країнах, зокрема в Османській імперії; великий візир.

  2. (Історія) –

    (переносне, рідко) Особа, яка має велику владу, важливий керівник, наближений до правителя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. визір, р. визіру, д. визірові, з. визір, о. визіром, м. визірі, к. визіре

Більше записів