Значення
Значень не знайдено.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дивин, р. дивина, д. дивинові, з. дивин, о. дивином, м. дивині, к. дивине
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘дивина’ походить від праслов’янського кореня *div-, що означає ‘диво’, ‘чудо’. Цей корінь пов’язаний зі словом ‘дикий’ (дикий, некультурний), оскільки первісно означав ‘те, що викликає подив, незвичайне’. У сучасній українській мові ‘дивина’ вживається для позначення чогось дивного, незвичайного, а також як назва рослини (дивина звичайна).