диво

[dɪʋo] Іменник

Буква:Д

Значення

Значень не знайдено.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. диво, р. дива, д. диву, з. диво, о. дивом, м. диві, к. диво

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘диво’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з поняттям ‘дивуватися’, ‘дивитися’. Воно означає щось надзвичайне, чудове, що викликає подив. Етимологічно споріднене з такими словами, як ‘дивитися’ та ‘дивний’.
Споріднені слова:чудо, дивовижа, подив

Більше записів