дитинство

Приклад 1:
Із Книги Споминів Моє дитинство і рання юність минали в атмосфері специфічній — в атмосфері літературно-меморіальних музеїв Михайла Коцюбинського, перші три роки життя — у Вінниці, далі — в Чернігові. Коли заходжу до невеличкого подвір’я Вінницького музею — все якесь несучасне, з позаминулого століття, мовби незахищене від наступу великого міста, що кільцем оточило його (а якщо й захищене, то щитом культури і пам’яти людської), — мене завжди огортає тепла хвиля.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
— все знялося з мiсця, вихор кушпелив листям по осiннiх дорогах, i мiстечко, в якому вона народилася i яке цiлий час десь на вiдстанi, нiби на днi озера, берегло в собi схованим її раннє, ще спросонне дитинство, повертало тепер його назад — у нестерпно нiжнiй, вологiй пiдсвiтцi, це, власне, почалося з першого дня — прибутний, пiдземний гул розбудженої пам’ятi, впiзнавання знайомих вуличок: ах, ось вони якi! — вiтрина аптеки на розi, на тому ж мiсцi, що й двадцять п’ять рокiв тому, — спинилась як урита, задихнувшись од сяйнулих слiз: тут ставили мiську ялинку, i вона фотографувалась тодi з Дiдом Морозом, п’ятирiчна дiвчинка в оцупкуватiй шубцi, запах мандаринок i бузкового надвечiрнього снiгу, його блиск пiд лiхтарнями — а на тому боцi, трохи далi, був, здається, кiнотеатр (ранковий сеанс — iз татом за руку — щось документальне, про мавпочок)?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Я згадую двокласну школу на Слободі, майже дитинство, потім юнацтво і взагалі Тетіїв — чудесний, бурхливий і страшний Тетіїв. 29/V – 42 р. Зараз 10.45 год.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”