дисторшн

1. (муз.) Ефект спотворення звуку, що виникає при насиченні сигналу, навмисне створюваний за допомогою гітарних педалей, підсилювачів або програмного забезпечення для отримання агресивного, різкого тембру, характерного для рок- та металевої музики.

2. (техн., аудіо) Небажане спотворення форми звукової хвилі в аудіотехніці, що призводить до погіршення якості відтворення та відхилення від оригінального сигналу.

3. (перен.) Навмисне або випадкове викривлення, спотворення сенсу, образу, інформації або форми чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (True) |