1. (в оптиці, фотографії, кінематографії) Оптична аберація або дефект зображення, що виражається в порушенні геометричної подібності між об’єктом та його зображенням, спричинений нерівним збільшенням різних частин зображення лінзою; викривлення.
2. (в акустиці, радіотехніці) Небажане спотворення форми сигналу (звукового, електричного) при його передачі, посиленні або відтворенні, що призводить до зміни тембру звуку або втрати якості сигналу.
3. (в мистецтві, художній літературі) Навмисне відхилення від правдоподібності, звичайних пропорцій або норм з метою художньої виразності, гротеску, експресивності; творче спотворення.
4. (в психології, соціології) Суб’єктивне або систематичне спотворення сприйняття, оцінки, пам’яті чи інтерпретації інформації під впливом упереджень, стереотипів, емоційних станів або соціальних факторів.