дисонуючий

1. (муз.) Такий, що створює дисонанс; різко звучить у поєднанні з іншими звуками, негармонійний.

2. (перен.) Такий, що різко не відповідає оточенню, загальному характеру чогось; чужорідний, невідповідний, що порушує гармонію.