1. Який належить князівні, властивий їй.
2. Стосовний до князівни, пов’язаний із нею.
князівнин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який належить князівні, властивий їй.
2. Стосовний до князівни, пов’язаний із нею.
Відсутні