1. У музиці: утворювати дисонанс, тобто гармонійне поєднання звуків, що сприймається як різке, нестійке або напружене і потребує розв’язання у консонанс.
2. Переносно: різко не відповідати чомусь, суперечити, перебувати у розладі, створювати відчуття невідповідності або внутрішньої суперечності (про явища, думки, вчинки тощо).