1. (про звуки) Який утворює дисонанс, різко негармонійний, різко незлагоджений; різко незвучний, різкозвучий.
2. (переносно) Який суперечить чомусь, не відповідає загальному характеру, настрою або стилю; невідповідний, несумісний, чужорідний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про звуки) Який утворює дисонанс, різко негармонійний, різко незлагоджений; різко незвучний, різкозвучий.
2. (переносно) Який суперечить чомусь, не відповідає загальному характеру, настрою або стилю; невідповідний, несумісний, чужорідний.
Відсутні