князик

[knjɑzɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “князь”, що вказує на молодого князя, сина князя або використовується з почуттям приязні чи іронії.

  2. Історична посада у місцевому самоврядуванні Галицької землі (наприклад, у місті Дрогобич) у XIV–XV століттях; голова міської громади, обирався міщанами.

  3. Рідкісна назва рослини з родини гвоздикових, відомої також як “гвоздика бородата” або “турецька гвоздика” (Dianthus barbatus).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. князик, р. князика, д. князикові, з. князика, о. князиком, м. князикові, к. князику

Більше записів