дисконтинуум

Значення

1. (Філософія) –

   У філософії та соціальних науках — концепція, що описує розрив, перерву в історичній, культурній чи соціальній безперервності, стан, коли традиційні зв’язки, структури чи практики різко обриваються.

2. (Література) –

   У мистецтві та літературознавстві — художній прийом або характеристика твору, заснована на навмисному порушенні логічної, часової чи причинно-наслідкової послідовності, що створює ефект розривності, фрагментарності.

3. (Математика) –

   У математиці та фізиці — рідковживаний термін для позначення множини, що не є континуумом, тобто має розриви або складається з ізольованих точок.

Правопис та відмінювання