Значення
- (Геологія) –
(геологія) Поверхня розділу між шарами гірських порід, що свідчить про перерву в осадонакопиченні та відповідний проміжок часу, протягом якого відбувалися тектонічні рухи, ерозія або невідкладення осадів.
- (Фізика) –
(математика, фізика) Точка, інтервал або стан, у якому функція, послідовність або фізична величина зазнає різкої зміни, розриву або порушення безперервності; розривність.
- (Лінгвістика) –
(переносне) Різка перерва в послідовності, розвитку або безперервності чогось; розрив, відсутність зв’язку між етапами явища чи процесу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисконтинуїтет, р. дисконтинуїтету, д. дисконтинуїтетові, з. дисконтинуїтет, о. дисконтинуїтетом, м. дисконтинуїтеті, к. дисконтинуїтете