дисконтинуїтет

[dɪskontɪnujitɛt] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    (геологія) Поверхня розділу між шарами гірських порід, що свідчить про перерву в осадонакопиченні та відповідний проміжок часу, протягом якого відбувалися тектонічні рухи, ерозія або невідкладення осадів.

  2. (Фізика) –

    (математика, фізика) Точка, інтервал або стан, у якому функція, послідовність або фізична величина зазнає різкої зміни, розриву або порушення безперервності; розривність.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносне) Різка перерва в послідовності, розвитку або безперервності чогось; розрив, відсутність зв’язку між етапами явища чи процесу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дисконтинуїтет, р. дисконтинуїтету, д. дисконтинуїтетові, з. дисконтинуїтет, о. дисконтинуїтетом, м. дисконтинуїтеті, к. дисконтинуїтете

Більше записів