1. (геологія) Поверхня розділу між шарами гірських порід, що свідчить про перерву в осадонакопиченні та відповідний проміжок часу, протягом якого відбувалися тектонічні рухи, ерозія або невідкладення осадів.
2. (математика, фізика) Точка, інтервал або стан, у якому функція, послідовність або фізична величина зазнає різкої зміни, розриву або порушення безперервності; розривність.
3. (переносне) Різка перерва в послідовності, розвитку або безперервності чогось; розрив, відсутність зв’язку між етапами явища чи процесу.