дисгармонуючий

1. Який порушує гармонію, створює розлад, невідповідність або суперечливість у чомусь; незлагоджений, невідповідний.

2. У музиці: такий, що створює дисонанс, негармонійне звучання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |