дисгармонуючий
[dɪsɦɑrmonujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який порушує гармонію, створює розлад, невідповідність або суперечливість у чомусь; незлагоджений, невідповідний.
-
У музиці: такий, що створює дисонанс, негармонійне звучання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисгармонуючий, р. дисгармонуючого, д. дисгармонуючому, з. дисгармонуючого, о. дисгармонуючим, м. дисгармонуючім