дисгармонічність

Значення

1. (Мистецтво) –

   Властивість або стан того, що є дисгармонійним; порушення гармонії, злагоди, відсутність внутрішньої єдності, пропорційності або мелодійної узгодженості.

2. (Мистецтво) –

   У музиці: невідповідність або суперечливість у поєднанні звуків, акордів; какофонія.

3. (Мистецтво) –

   У мистецтві та естетиці: порушення художньої цілісності, стилістичної єдності або балансу елементів твору.

4. (Психологія) –

   У психології та соціології: внутрішній конфлікт, суперечливість почуттів, прагнень або соціальних відносин; стан внутрішньої розбалансованості.

Правопис та відмінювання