дисгармонія

[dɪsɦɑrmonijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Порушення гармонії, невідповідність, незлагодженість між частинами чогось, що має бути цілісним; розлад, незгода.

  2. (Мистецтво) –

    У музиці — неблагозвучність, різке поєднання звуків, що сприймається як неприємне, різке; какофонія.

  3. (Медицина) –

    У медицині та психології — порушення нормальної, злагодженої діяльності організму, психіки або міжособистісних стосунків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дисгармонія, р. дисгармонії, д. дисгармонії, з. дисгармонію, о. дисгармонією, м. дисгармонії, к. дисгармоніє

Більше записів