Значення
- (Психологія) –
Порушення гармонії, невідповідність, незлагодженість між частинами чогось, що має бути цілісним; розлад, незгода.
- (Мистецтво) –
У музиці — неблагозвучність, різке поєднання звуків, що сприймається як неприємне, різке; какофонія.
- (Медицина) –
У медицині та психології — порушення нормальної, злагодженої діяльності організму, психіки або міжособистісних стосунків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисгармонія, р. дисгармонії, д. дисгармонії, з. дисгармонію, о. дисгармонією, м. дисгармонії, к. дисгармоніє