Властивість або стан, що характеризується відсутністю гармонії, порушенням злагоди, сумісності або пропорційності; невідповідність, неузгодженість частин цілого.
У музиці — якість звучання, що сприймається як нетональне, різке, засноване на використанні дисонансів; какофонічність.
У мистецтві та естетиці — порушення художньої рівноваги, стилістичної єдності або приємних для сприйняття пропорцій.
У психології та характерології — внутрішня суперечливість, конфліктність рис характеру, що призводить до непослідовної поведінки.