Значення
- (Лінгвістика) –
У фонетиці — поєднання двох звуків мовлення, що утворюють один склад; дифтонг.
- (Мистецтво) –
У музиці — одночасне звучання двох звуків різної висоти; інтервал.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двозвук, р. двозвуку, д. двозвукові, з. двозвук, о. двозвуком, м. двозвукові, к. двозвуку