1. У фонетиці — поєднання двох звуків мовлення, що утворюють один склад; дифтонг.
2. У музиці — одночасне звучання двох звуків різної висоти; інтервал.
Словник Української Мови
Буква
1. У фонетиці — поєднання двох звуків мовлення, що утворюють один склад; дифтонг.
2. У музиці — одночасне звучання двох звуків різної висоти; інтервал.
Відсутні