Значення
- (Лінгвістика) –
Висловлювати свої думки, почуття або скарги; говорити відверто, викривати щось.
- (Лінгвістика) –
Проголошувати, вимовляти слова чи звуки (часто з наголосом на чіткості або повноті вимови).
- (Лінгвістика) –
Бути предметом обговорення, ставати відомим у результаті розмов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я виговорююся, ти виговорюєшся, він виговорюється, ми виговорюємося, ви виговорюєтеся, вони виговорюються