Значення
- (Лінгвістика) –
Чітко, розбірливо промовляти звуки, слова або тексти, часто з акцентом на правильній артикуляції або навчанні цьому.
- (Лінгвістика) –
Висловлювати щось словами, озвучувати думки, почуття, претензії тощо (часто з відтінком ретельного або повного висвітлення).
- (Лінгвістика) –
Заступатися за когось, говорити на чиюсь користь, виправдовувати або захищати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я виговорюю, ти виговорюєш, він виговорює, ми виговорюємо, ви виговорюєте, вони виговорюють