1. Який володіє двома мовами, розмовляє на двох мовах; двомовний.
2. Який складений, написаний або виданий двома мовами.
3. Переносно: двозначний, лицемірний, нещирий у висловлюваннях.
Словник Української Мови
Буква
1. Який володіє двома мовами, розмовляє на двох мовах; двомовний.
2. Який складений, написаний або виданий двома мовами.
3. Переносно: двозначний, лицемірний, нещирий у висловлюваннях.
Приклад 1:
Звідкіля у злотодсині двоязикий стягдпрастяг? Се для мене Бог всесильний знаки милості простяг.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”