1. (у фізиці, хімії) Про матеріал або речовину, що за певних умов (наприклад, тиску, температури) демонструє властивості, характерні для твердого тіла, але не є кристалічним твердим тілом у класичному розумінні, наприклад, аморфні тіла, полімери, високов’язкі рідини.
2. (у техніці, матеріалознавстві) Про конструкцію, композит або структуру, що має обмежену жорсткість і здатність деформуватися під навантаженням, але в робочому діапазоні умов функціонує як тверда.
3. (переносно) Про щось, що лише формально, зовні або частково нагадує тверде, стійке, непохитне явище, стан чи позицію, але насправді таким не є.