двополярний
[dʋopoljɑrnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має два протилежних полюси, центральні точки або протилежні принципи, сторони.
-
У політиці, соціології: такий, що характеризується існуванням двох домінуючих, часто протиборчих центрів сили, впливу або ідеологій (наприклад, про світову систему).
-
У фізиці, техніці: такий, що має два різнойменні полюси (наприклад, про магніт, електричне поле).
-
У психіатрії, медицині: те саме, що біполярний — такий, що стосується афективного розладу, при якому епізоди манії чи гіпоманії чергуються з епізодами депресії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двополярний, р. двополярного, д. двополярному, з. двополярного, о. двополярним, м. двополярнім