двополярний

1. Який має два протилежних полюси, центральні точки або протилежні принципи, сторони.

2. У політиці, соціології: такий, що характеризується існуванням двох домінуючих, часто протиборчих центрів сили, впливу або ідеологій (наприклад, про світову систему).

3. У фізиці, техніці: такий, що має два різнойменні полюси (наприклад, про магніт, електричне поле).

4. У психіатрії, медицині: те саме, що біполярний — такий, що стосується афективного розладу, при якому епізоди манії чи гіпоманії чергуються з епізодами депресії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |