1. (у топології) такий, що може бути перетворений на інший об’єкт за допомогою квазігомеоморфізму — бієктивного відображення, яке є одночасно неперервним і відкритим (або замкнутим), тобто зберігає топологічну структуру.
2. (у ширшому вживанні) такий, що є подібним до гомеоморфного, має властивості, близькі до гомеоморфізму, але не зовсім йому еквівалентний.