двополотний

1. Який складається з двох полотен (у 1 знач.), з’єднаних між собою.

2. Який має два полотна (у 2 знач.), призначений для двох полотен руху (про дорогу, шлях).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |