двокопитий
[dʋokopɪtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має дві копита (про тварин).
-
У ботаніці: що має два копитоподібні листки або частини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двокопитий, р. двокопитого, д. двокопитому, з. двокопитого, о. двокопитим, м. двокопитім