каїнів

Каїнів — прикметник, що вказує на належність Каїну, персонажу Біблії, старшому синову Адама та Єви, який убив свого брата Авеля.

Каїнів — у переносному значенні: такий, що стосується братовбивства або тяжкого злочину проти близьких; ворожість між найближчими родичами.

Приклади вживання

Приклад 1:
Каїнів багато, а Авель вже давно повержений. Проте на той час і самі запорожці вже були не ті чисті й безкорисливі лицарі, як то було раніше.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |