двохтисячний
[dʋoxtɪsjɑt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(як числівник) Такий, що становить дві тисячі одиниць; що має номер дві тисячі в якійсь послідовності.
-
(як іменник, ч. р.) Грошовий знак (купюра, монета) номіналом у дві тисячі грошових одиниць (наприклад, гривень).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двохтисячний, р. двохтисячного, д. двохтисячному, з. двохтисячного, о. двохтисячним, м. двохтисячнім