двохаргументний

1. (у логіці, математиці, лінгвістиці) такий, що має два аргументи, вимагає наявності двох об’єктів або сутностей для встановлення зв’язку або виконання операції; двомісний.

2. (про предикат, функцію, відношення) що пов’язує між собою дві змінні або два члени речення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |