квазіповний
[kʋɑzipoʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Такий, що лише частково або формально відповідає ознакам повноти, не є справжнім чи абсолютним; умовно-повний, ніби повний.
-
У мовознавстві: такий, що стосується форми дієслова, яка виражає дію в її процесі або незавершеному стані, але з відтінком умовної або неповної завершеності (наприклад, квазіповний вид).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазіповний, р. квазіповного, д. квазіповному, з. квазіповного, о. квазіповним, м. квазіповнім