1. Такий, що лише частково або формально відповідає ознакам повноти, не є справжнім чи абсолютним; умовно-повний, ніби повний.
2. У мовознавстві: такий, що стосується форми дієслова, яка виражає дію в її процесі або незавершеному стані, але з відтінком умовної або неповної завершеності (наприклад, квазіповний вид).