1. (математика, теорія порядку) Бінарне відношення на множині, яке є рефлексивним і транзитивним, але не обов’язково антисиметричним, тобто допускає ситуації, коли a ≤ b і b ≤ a для різних елементів a та b; частковий порядок із послабленою вимогою антисиметричності.
2. (фізика, фізика конденсованих середовищ) Впорядкованість у макроскопічних властивостях фізичної системи (наприклад, в орієнтації молекул або магнітних моментів), яка є неповною, нетривкою або має лише статистичний характер, на відміну від істинного (довгострокового) порядку.