двобічний
[dʋobit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має дві сторони, дві грані або дві поверхні; двосторонній.
-
Який діє, здійснюється або існує з двох боків, між двома сторонами; двосторонній, взаємний.
-
У математиці: такий, що має місце, розглядається або діє в обидва боки від певної точки, лінії або площини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двобічний, р. двобічного, д. двобічному, з. двобічного, о. двобічним, м. двобічнім