1. Такий, що має дві сторони або призначений для двох сторін.
2. Такий, що діє або здійснюється в обох напрямках, взаємно.
3. У політиці, дипломатії: такий, що стосується відносин між двома державами, організаціями тощо.
двосторонній
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Поляризація – процес двосторонній, в якому поєднується поляризуюча дія йонів з їх поляризованістю. Поляризованість – здатність електронної хмари частинки до деформації під дією електростатичного поля іншого йона, а напруженість цього поля з′язовує поляризуючу дію йона.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Частина мови: прикментик () |