качалка

1. Розмовна назва крісла-гойдалки, звичайно дерев’яного, з двома вигнутими полозами замість ніжок, що дозволяє сидячій людині плавно гойдатися вперед-назад.

2. Розмовна назва гойдалки як дитячого або розважального пристрою у вигляді довгої дошки, закріпленої посередині на опорі, для гойдання двох осіб, що сидять на протилежних кінцях.

3. Переносно: будь-який об’єкт, транспортний засіб або механізм, що має нестійку, хитку конструкцію або схильний до коливань під час руху (наприклад, старий автомобіль, човен тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Качалка iз старими вiзерунками. Придивишся — щось подiбне до вiзантiйських малюнкiв, а то взагалi по фарбопису якогось минуло столiття.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 2:
Так спроквола твір С. Артемовського опоганювали, й він, нареш- ті, перетворився в дешевеньку оперету 1, де перемішувалися: гумор, качалка, патріотизм оксамитових штанів, гопак і різні, не все смачні дотепи. “Запорожець” довгі роки був двомовний.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |