двадцятип’ятитисячний

Порядковий числівник, що позначає номер, місце або позицію, що відповідає числу 25 000 в послідовності (наприклад, двадцятип’ятитисячний квиток, двадцятип’ятитисячний житель).

Відносний прикметник, що вказує на кількість у 25 000 одиниць або на суму, рівну 25 000 грошових одиниць (наприклад, двадцятип’ятитисячний тираж, двадцятип’ятитисячна сума).

Власна назва або термін, що входить до складу офіційних найменувань, позначень об’єктів або подій, пов’язаних із числом 25 000 (наприклад, пам’ятна “Двадцятип’ятитисячна” монета, “Двадцятип’ятитисячний” ювілей заводу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |