1. Розділ геометричної оптики, що вивчає формування зображень при заломленні та відбиванні світла, особливо властивості пучків променів і їхніх обвіднах.
2. Сукупність точок, у яких промені світла, що виходять з однієї точки після заломлення або відбивання в оптичній системі, перетинаються, утворюючи різкі криві або поверхні (наприклад, каустична крива на дні посудини з водою при освітленні).
3. У медицині — припікання, знищення живих тканин за допомогою хімічної речовини (каустика) або розпеченого металу (термокаустика).