дурман

[durmɑn] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Однорічна трав’яниста отруйна рослина родини пасльонових з великими квітками, що має наркотичні властивості; біл-денниця (рід Datura).

  2. (Психологія) –

    Переносно: стан свідомості, що характеризується сп’янінням, запамороченням, непритомністю або повною втратою зв’язку з реальністю, часто викликаний сильними враженнями, емоціями або зовнішніми впливами.

  3. (Психологія) –

    Переносно: те, що одурманює розум, затьмарює свідомість (наприклад, облудні ідеї, пропаганда).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дурман, р. дурману, д. дурманові, з. дурман, о. дурманом, м. дурмані, к. дурмане

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘дурман’ позначає отруйну рослину родини пасльонових (Datura stramonium), а також переносно — стан одурманення або одурманюючий засіб. Походження слова не має загальноприйнятого пояснення. Існує дві основні гіпотези: 1) запозичення з тюркських мов, пор. татарське, башкирське ‘turman’ (кінські ліки), турецьке ‘derman’ (ліки), які зводяться до перського ‘därmãn’ (ліки, зілля); 2) слов’янське походження від основи ‘дур-‘ (дурити, дурний), що пов’язано з отруйними властивостями рослини, яка викликає одурманення. Форма слова, можливо, зазнала впливу від іншої назви рослини — ‘дурман’ (Datura stramonium).
Споріднені слова:блекота, отрута, зілля

Більше записів