Значення
- (Ботаніка) –
Рослинний рід (Hyoscyamus) родини пасльонових, що включає отруйні трав’янисті рослини з липким запушенням, неприємним запахом і дзвоникоподібними квітками; представник цього роду, зокрема блекота біла (Hyoscyamus albus) або блекота чорна (Hyoscyamus niger), які містять сильнодіючі алкалоїди (атропін, скополамін) і використовуються у фармакології.
- (Психологія) –
(переносно) Те, що отруює свідомість, затьмарює розум; нісенітниця, безглузда розмова або дурманливі ідеї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блекота, р. блекоти, д. блекоті, з. блекоту, о. блекотою, м. блекоті, к. блекото