дуплавий
[duplɑʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про деревину) Така, що має дупло або пошкодження серцевини, з внутрішньою порожниною або ознаками початку її утворення.
-
(перен., розм. про людину) Порожній, безглуздий, нікчемний; такий, що не має розуму, кмітливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дуплавий, р. дуплавого, д. дуплавому, з. дуплавого, о. дуплавим, м. дуплавім