1. Належний дупелю (птаху з родини бекасових), властивий йому.
2. Призначений для полювання на дупеля або пов’язаний із таким полюванням (про рушницю, собаку тощо).
дупелиний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови