дупластий
[duplɑstɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має дупло або дупла; порожнистий всередині (про дерева, стовбури, предмети).
-
Уживається як постійний епітет у назві виду грибів — «опеньок дупластий» (Armillaria tabescens).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дупластий, р. дупластого, д. дупластому, з. дупластого, о. дупластим, м. дупластім