1. (заст.) Дріжджі — мікроорганізми (грибки), що викликають бродіння, використовуються для виготовлення хліба, пива, вина тощо.
2. (перен., заст.) Збудливий початок, основа, імпульс для розвитку чогось; те, що викликає активізацію, оживлення.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Дріжджі — мікроорганізми (грибки), що викликають бродіння, використовуються для виготовлення хліба, пива, вина тощо.
2. (перен., заст.) Збудливий початок, основа, імпульс для розвитку чогось; те, що викликає активізацію, оживлення.
Приклад 1:
рими висіла або стояла по боках здоровенна червона або блакитна дошка з золотою наковкою або з гарним малюнком усякої всячини – машинерії, окулярів, хліба, ковбас, свинячих окост; чи дзеркальними, у чоловічий зріст, вікнами, з котрих визирали на улицю до ладу розставлені різні золоті й срібні виробки, пістрі-, ли всякими кольорами ситці, шовкові саєти блищали, м’які оксамити сизіли, червоніли, ціле море роблених квіток, як живі, вабили носа понюхати… По улиці, з одного й з другого боку, снували лавами люди; по середині, битій каменем, гуркотали карети, коляси, фаетони, деренчали звожчицькі дрожки… І Заробітчани проходили мимо магазина з дитячими цяцьками. – Дядьку Остапе!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Гарячий дрож — любовний чи блювотний — Передчуттям збоченського зв’язку Чи крику смертного стенає кволе тiло. Розрив, розрив — всiх зв’язок, нервiв, жил: Моя беззахиснiсть така тепер зовсюдна, Немов одвертий заклик злу: Приходь!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”