кантар

[kɑntɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Великі ваги з важілем, що пересувається по нерухомій шальці, для зважування вантажів (зазвичай від 50 кг і більше).

  2. (Історія) –

    Старовинна одиниця ваги, що дорівнювала приблизно 2,5–3 пудам (40–48 кг), яка використовувалася в Україні та деяких інших країнах.

  3. (Техніка) –

    Рідкісне: важкий підвісний механізм (важіль) у дзвоновій системі для дзвону.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кантар, р. кантара, д. кантарові, з. кантар, о. кантаром, м. кантарі, к. кантаре

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів