Словник Української Мови
Буква
1. Порубані та розколоті на поліна частини стовбурів, суків і коріння дерев, що використовуються як паливо для опалення, приготування їжі тощо.
2. (переносне значення) Про щось дуже низької якості, безцінне або про людину обмежену, нерозумну.
3. (жартівливе) Про музичний інструмент, зокрема скрипку, або про невмілу гру на ньому.
Приклад 1:
І тепло їм було — дрова є. „Тепер, — пише вона, — коли ми ситі, болію за своє безправ’я“.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— розумiється, що iншого — писати по‑росiйськи чи по‑англiйськи, на перший же твiй вiрш, видрукуваний англiйською, i то в цiлком малопомiтному журналi, екстатично вiдгукнулось, звiдкiлясь трохи чи не з Канзасу, якесь там “Тhe Review of Literary Journals”, це ж треба, i Макмiллан збирається включити його до антологiї свiтової жiночої поезiї ХХ‑го столiття, “You are а superb poet”, — кажуть тобi тутешнi видавцi (зволiкаючи, проте, з книжкою), спасибi, я знаю, тим гiрше для мене, — але в тебе нема вибору, золотце, не тому, що не зумiла б змiнити мову, — пречудово зумiла б, якби трохи помарудитись, — а тому, що заклято тебе — на вiрнiсть мертвим, усiм тим, хто так само несогiрше мiг би писати — по‑росiйськи, по‑польськи, дехто й по‑нiмецьки, i жити зовсiм iнше життя, а натомiсть шпурляв себе, як дрова, в догоряюче багаття української, i нi фiга з того не поставало, крiм понiвечених доль i нечитаних книжок, а однак сьогоднi є ти, котра через усiх тих людей переступити — негодна, негодна i все, iскор‑ки їхньої присутностi нема‑нема та й укидаються в повсякденному, навзагал геть спопiлавiлому буттi, i оце й є твоя родина, родове твоє древо, аристократко забацана, прошу пробачення за непризвоїто довгий вiдступ, ледi й джентльмени, тим бiльше, що до нашої теми вiн, властиво, не тичеться). Ледi й джентльмени, жаль за власним, з дня на день марнованим тiлом — це почуття, знайоме хiба ГУЛАГiвським в’язням: вечорами у ваннi я розглядаю перед дзеркалом (начепивши совинi окуляри, тi самi, з товстими скельцями, так що вигляд маю достолиха кумедний) свої груди, досi такi незмiнно кулясто‑пружнi, визивно насторченi пипками врiзнобiч (“Это ж надо, — казав колись, нестак i давно, один недоукраїнiзований мною мужчина, — наверно, четвертый размер, а как держится!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
XIII Альчеста встигла тільки побачити, що бандит був увесь обсипаний тирсою, наче він, замість грабувати подорожніх, цілісінький день пиляв дрова. Обсипане білою тирсою обличчя бандитове на одну коротку мить здалося їй страшно і незрозуміло знайомим, ніби вона довгі роки щодня бачила його уві сні.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”