каноніка

Значення

1. (Релігія) –

   Розділ богослов’я, що вивчає церковне канонічне право, зокрема правила та норми, встановлені вселенськими та помісними соборами для життя та управління християнською церквою.

2. (Мистецтво) –

   У музиці: техніка поліфонічної композиції, при якій одна голосова партія наслідує іншу з точною або зміненою повторюваністю мелодії, створюючи ефект розладу у часі; також твір, написаний за такою технікою.

Правопис та відмінювання