канонік

[kɑnonik] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    Член капітули (збору духовенства) при кафедральному соборі або іншій великій церкві в католицькій та деяких протестантських церквах, який має право голосу в управлінні єпархією та отримує дохід з капітульних маєтків.

  2. (Релігія) –

    У православній церкві — почесний титул вищого духовенства, що надається за особливі заслуги; особа, яка має такий титул.

  3. (Історія) –

    (Іст.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — назва для деяких церковних чиновників або службовців, пов’язаних із канонічним (церковним) правом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канонік, р. каноніка, д. канонікові, з. каноніка, о. каноніком, м. канонікові, к. каноніку

Більше записів