Словник Української Мови
Буква
Дромос — у археології: довгий вузький коридор або підземний хід, що веде до поховальної камери в кургані або гробниці (характерний для скіфських та античних поховальних споруд).
Дромос — у архітектурі: головна, часто колонадна або портикова дорога, що веде до культової споруди (храму, святилища) в античних містах.
Приклад 1:
У дворі чи під нижнім поверхом містився склеп-дромос для поховання померлих. Городяни незаможні та середнього статку мали невеличкі глиняні однокімнатні (рідше — двокімнатні) будиночки, в глиняній підлозі яких містилося вогнище (релігійного призначення воно не мало).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”