1. Вокальна або інструментальна мелодія плавного, співу́чого характеру з м’яким, безперервним звуковеденням.
2. Стиль виконання музичного твору, що відрізняється плавністю, співучістю та ліричністю.
3. У поезії — невеликий ліричний вірш, часто на любовну тему, призначений для співу, різновид пісенної лірики середньовіччя та Відродження.