Значення
- (Література) –
(від лат. cantica — пісня) У давньоримській літературі: частина комедії, що виконувалася співом під музику, на відміну від діалогічних частин (дівербій).
- (Релігія) –
(заст.) Пісенний жанр у літургійній музиці; духовна пісня, гімн, особливо на біблійний текст.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кантик, р. кантика, д. кантикові, з. кантик, о. кантиком, м. кантикові, к. кантику